|
Предыдущая Следующая
Він справді робить нечувані подвиги, стверджуючи, що не джиґун, а герой, непросто помещик-аристократ, а людина честі і шляхетності. Свої дивовижні подвиги він, проте, робить тільки після того, як ворог забирає в нього талісман Вареньки. Є одне критичний момент, коли перед колишнім лейтенантом, тепер рядовим Б. стоїть вибір: ризикувати життям або взагалі втратити талісман навіки. Б. вибирає життя, напевно віддавна зрозумівши, що ні доля подарувала йому орден, і талісман, а й просто істерика Вареньки, як і вони подарували йому воєнні успіхи, лише власна хоробрість і рішучість. Розжалуваний Б., то, можливо, дечого яка навчилася серед простих солдатів — тверезості мислення та т.д. — рятується «розумним» втечею, кидаючи свій талісман. Незабаром він розлучається і з Варенькой, яка, проте, не кінчає самогубством, як Ганна Кареніна, а продовжує жити з чоловіком, який, на відміну Кареніна, не відкидає зрадливу дружину. Ставши вдовою, Варенька вдруге виходить й знаходить щастя. Лейтенант також — втративши свій орден, але будучи відновлено в званні — одружується щасливо без допомоги будь-яких талісманів. Адже справа в тому, у світі освічених людей немає «фатальних пристрастей», що романтичний рок безсилий, коли користуються розумом не піддаються похмурому фаталізму чи (жіночої) істериці, часто пишно що називається «grande passion». Цього, на думку Зощенка, було невідомо ні Лермонтов, ні Толстой, ні інші «психологи» і «містики» ХІХ століття, розпалюючи пристрасті у філософськи «хибних» романи і повістях. Веселий Пушкін, проте, добре все це знав; по крайнього заходу, таким знанням наповнені белкинские повісті, де скрізь тріумфує людський розум, і похмурі пристрасті весело висміюються, де пародіюються забобони і фанатизм. Пушкін був «просвітителем», який цінував розум. Так, очевидно, розумів його Зощенко.
[pic]
Шарж Б. Ефимова
У кожному разі, серед численних пародій «Талісмана» різними класиків ХІХ століття немає пародії на автора «Повістей Белкина» та вірші «Талісман» ( 1827), цебто в Пушкіна. Навпаки, тут вираз схожих позицій. У стихоотворении Пушкіна той самий думку, що й у всіх шести повістях Белкина, думку, що людина або сама владар своєї долі й зовсім від якихось магічних і таємничих сил. «Розумна кохана» поета, подарувавши йому кольцо-талисман, каже, що її подарунок неспроможна врятувати ні від ураганів, ні від посилання, неспроможне дати йому ані статків, ні счастья.
Предыдущая Следующая
© М. Зощенко, 1926 г.
|
